Дистанційне навчання
Група № 26 Урок з історіу України №18 за 10.03.2020
На тему: Конституція України 1996 р.
Електронний посібник: Підручник з історії України за 11 клас (рівень стандарт) авторри О. Гісем, О. Мартенюк https://uchebniki-online.net/1007-istoriya-ukrainy-11-klass-gisem-martinyuk.html
Розповідь учителя:
І. Прийняття Конституції України.
Зі здобуттям незалежності в Україні пожвавився конституційний процес.
Конституційний процес — процес розроблення й прийняття
Конституції держави.
Потрібно було забезпечити становлення й розвиток правової системи держави, утвердження законності й правопорядку в суспільстві, виховання правової свідомості та формування політичної культури населення.
Відразу після здобуття Україною незалежності й самостійності постало питання про ухвалення конституції України — Основного закону, який закріпив би нові суспільно-політичні зміни, що сталися в нашій країні.
Згідно з Законом України «Про правонаступництво України» до схвалення Конституції України на її території діяла Конституція Української PCP 1978 p., до якої було внесено близько 200 поправок і доповнень, дію окремих розділів зупинено, з’явилися нові розділи і положення про Президента, Автономну Республіку Крим, Конституційний Суд тощо.
У 1992-1993 pp. було розроблено два варіанти Конституції України. Верховна Рада не затвердила жодного з них.
У листопаді 1994 р. Верховна Рада України затвердила новий склад Конституційної комісії, співголовами якої стали Президент Л. Кучма та голова Верховної Ради О. Мороз. Утворення її започаткувало новий етап конституційного процесу в Україні. Робота Конституційної комісії через протистояння гілок влади та боротьбу політичних сил була непродуктивною.
Влітку 1995 р. законодавча та виконавча гілки влади спромоглися дійти компромісу, що було зафіксовано в Конституційному договорі — угоді між Верховною Радою та Президентом України про розподіл повноважень —«Про основні засади організації та функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття Конституції України», укладеному 8 червня 1995 р.
Одночасно з дією цього договору тривала робота над Конституцією, до якої було залучено кращі наукові сили.
28 червня 1996 р. Верховна Рада в ході багатьох дискусій прийняла Конституцію України — Основний закон нашої суверенної держави (проголосувало 315 депутатів).
День 28 червня в Україні відзначають як державне свято.
ІІ. Найважливіші принципи Конституції України
1. Суверенітет — незалежність держави, що полягає в праві її вирішувати самостійно всі внутрішні й зовнішні політичні проблеми без втручання інших держав.
2. Незалежність — самовизначення української нації, недоторканність і неподільність території, непорушність кордонів, економічна самостійність, самостійна зовнішня політика.
3. Демократизм — виборність органів вищої влади та місцевого самоврядування, участь народу в розв’язанні державних справ, гарантування прав і свобод людини. Демократія — «уряд народу, з народу і для народу»(Авраам Лінкольн).
4. Соціальна держава — держава, в основі якої лежить принцип «держава для людини, а не людина для держави», яка дбає про підвищення матеріального й духовного життя народу, служить усьому суспільству, сприяє розвиткові всіх сфер життя. Основним обов’язком діяльності держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
5. Правова держава — держава, в якій втілюється в життя принцип панування права і закону, панує високий авторитет закону в суспільстві, існує загальна повага до нього, рівна відповідальність усіх членів суспільства перед законом. Усі рішення державних органів і посадових осіб ухвалюються лише на основі закону з дотриманням його вимог. Основною умовою функціонування правової держави є дотримання чинної конституції та законів.
6. Поділ влади — державна влада в Україні здійснюється на засадах поділу її на законодавчу, виконавчу і судову гілки.
ІІІ. Значення прийняття Конституції України
1. Прийняття Конституції України — важливий етап утвердження української державності, розбудови демократичної, правової держави. Означає поступовий перехід до конституційного демократизму, регулювання всіх сфер життя в Україні лише на основі права.
2. Конституція закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
3. Вона стала гарантом незалежності, знаряддям реформаторської розбудови держави, є важливим кроком уперед у забезпеченні прав людини і громадянина в Україні.
4. Вона створила необхідні умови для діяльності державних структур і відносин між ними, стала механізмом конструктивної взаємодії всіх гілок влади в інтересах всебічного розвитку і зміцнення України.
5. Створила нові засади для утвердження стабільності в країні, морально-психологічної єдності народу, піднесення його духовності.
6. Створила передумови для того, щоб функціонування й розвиток держави та суспільства не залежали від політичної орієнтації окремих партій чи окремих діячів.
7. Утвердила міжнародний авторитет України на світовій арені, стала засобом створення сприятливого інвестиційного клімату для всього господарського механізму.
8. У свідомості людей остаточно утвердилася ідея власної державності.
Комментарии
Отправить комментарий