Дистанційне навчання
Група № 21 Урок з історіу України №19 за 10.03.2020
На тему: Стан економікиУкраїни у 1991-1998 рр.
Електронний посібник: Підручник з історії України за 11 клас (рівень стандарт) авторри О. Гісем, О. Мартенюк https://uchebniki-online.net/1007-istoriya-ukrainy-11-klass-gisem-martinyuk.html
Учитель. 1994-го року втіленню в життя послідовного економічного курсу заважали як
суперечності між виконавчою і законодавчою гілками влади, так і
загальнополітична, соціальна ситуація в країні. Економічна криза на початку
90-х років негативно вплинула на рівень життя та на соціальну структуру
суспільства.
Після лібералізації цін 1992 р. основна маса населення
опинилася за межею бідності. Відбулося повне знецінення такої важливої
державної гарантії оплати праці, як мінімальна заробітна плата.
В Україні в жовтні 1992 р. мінімальна плата була в 10
разів нижча від середньої в народному господарстві, а в листопаді 1993 р.
взагалі становила лише 7 % середньої заробітної плати. Різко зменшилася
купівельна спроможність населення. Протягом 1991–1994 рр. вона фактично
знизилася в 5 разів.
Економічні негаразди негативно позначилися на соціальній
структурі України. Форсоване розшарування суспільства призвело до соціальної
поляризації. 1992 р. за межею бідності опинилося майже 64 % населення, «середній
клас» танув майже на очах, а кількість багатих становила 10 %. Внаслідок цього
різко зросло суспільне напруження між полюсами «багаті» - «бідні». Ситуація в
державі погіршувалася.
Президентські вибори, що відбулися влітку 1994 р.,
принесли перемогу Л. Кучмі, який виступив з програмою виведення економіки з
кризи.
Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Економічний розвиток України в кінці 90-х років
Учитель. Новообраний президент Л. Кучма в жовтні 1994 р.
проголосив нову соціально-економічну стратегію, суть якої зводилася до формули
«прискорене реформування як єдина умова і основний засіб виходу з кризи та економічної
стабілізації».
У соціально-економічній політиці було визначено такі
основні напрями та пріоритетні завдання:
1) фінансова стабілізація - послаблення податкового
пресу, подолання платіжної кризи, поглиблення банківської реформи;
2) регульована та контрольована державою лібералізація
цін;
3) докорінна структурна перебудова виробництва з метою
створення ринкової економіки на основі розширення приватного сектору;
4) децентралізація управління економікою;
5) лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків, чітке
визначення пріоритетів у регіональному спрямуванні зовнішньоекономічної
політики;
6) соціальний захист, який передбачав докорінні реформи
заробітної плати, соціальної допомоги та соціального страхування, передання
через акції в приватне користування населення державного майна.
Учитель. Із цієї програми, по суті, починається другий етап економічних перетворень
в Україні, який можна розглядати як спробу змін в економіці (прискорення
приватизації, фінансова стабілізація, створення ринкової інфраструктури тощо).
Перші кроки на шляху здійснення нового реформаційного курсу були швидкими і
рішучими. Одна за одною вийшли урядові постанови про підвищення зарплат, пенсій
і стипендій; про лібералізацію цін та експорту.
Національний банк України видав постанову про уніфікацію
курсу валют та стримування інфляції. Таким чином, Президентом була
запропонована ліберально-монетаристська модель виходу із кризи.
Робота з термінами
Лібералізм - філософська, політична та економічна теорія, а також
ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є
правовим базисом суспільства та економічного ладу. Лібералізм проголошує, що
ініціативна, вільна діяльність осіб, переважно економічна й політична, є
справжнім джерелом поступу в суспільному житті.
Монетаризм - це сучасна економічна теорія, згідно з якою кількість
грошей справляє вирішальний вплив на економічну активність і рівень цін, а цілі
грошової політики найкращим чином досягаються шляхом регулювання темпів
зростання пропозиції грошей. Це також механізм відповідної поведінки держави в
економічних відносинах.
Учитель. Але вже скоро стає зрозумілим, що реалізація нового соціально-економічного
курсу виявила суттєві недоліки запропонованої моделі реформування:
по-перше, ринок не може регулювати ціни природних
монополістів;
по-друге, глибокі структурні зміни неможливі лише на
основі ринкових стимулів, вони відбуваються за допомогою державного
програмування;
по-третє, ринок неналежною мірою розв’язує соціальні
проблеми, а також проблеми невиробничої сфери.
Тому недосконалий механізм соціальних компенсацій,
пов’язаний з лібералізацією цін, не тільки не розширив соціальну базу ринкових
реформ, а й суттєво підірвав її, зробив проблематичною масову підтримку нового
реформаторського курсу. Ситуація в економіці країни продовжувала погіршуватися.
Президент взяв курс на радикальні економічні перетворення.
Робота з таблицею «Спроби вивести країну з економічної кризи»:
|
Період
|
Зміст реформ
|
|
Жовтень 1994 р.
|
• Скасовуються дотації на виробництво збиткової
продукції, відпускаються ціни, запроваджується фіксований курс карбованця до
твердих валют.
• Проголошується необхідність тотальної приватизації,
суттєвого скорочення бюджетного дефіциту.
• В економічній політиці відбувається перехід до
комбінування монетаристських та адміністративних заходів
|
|
1995 р.
|
• Звернення Президента до Верховної Ради України, де
звучить потреба у коригуванні реформ: посилення керованості економікою,
подолання кризи державної влади, активізацію соціальної політики.
• У політичних колах пожвавлюються дискусії щодо пошуку
власної української моделі ринкового трансформування економіки, прагматичного
врахування особливостей сучасного розвитку республіки.
• Певна стабілізація грошово-кредитної сфери. У першому
півріччі зафіксовано зниження рівня інфляції. Рівень інфляції в Україні став
майже вдвічі нижчий, ніж у Росії, і становив 181,7 % за рік. Це дозволило
зміцнити грошову одиницю країни, забезпечити довіру до неї, і, таким чином,
створити передумови для подальшого проведення грошової реформи.
• Суттєво зростають темпи приватизації. 1995 р. в
Україні було роздержавлено 16 265 об’єктів, з яких 4 051 перебували у
державній власності. Це вдвічі більше, ніж за попередній рік. У підсумку за
3,5 року частка державної власності в Україні скоротилася з 96 до 62 %.
Приватизація активно продовжувалася і 1996 року.
• Але ефективність роботи приватизованих підприємств
залишалася низькою. Під час приватизації допущено чимало грубих порушень
чинного законодавства, зловживань службовим становищем
|
|
1996 рік
|
• У вересні 1996 р. в обіг запроваджено сучасну грошову
одиницю - гривню. Обмінний курс становив 100 тис. купоно-карбованців за одну
гривню. Нові гроші було видруковано в Англії та Канаді.
• Українська грошова система ґрунтується на обігу
кредитних і паперових грошей. Величина будь-якої національної грошової
одиниці визначається її золотим вмістом, який встановлює держава через
валютний курс1996–1997 рр. валютний курс гривні до долара складав 1,75–1,9.
1998 р. для гривні було встановлено «валютний коридор», тобто крайні величини
співвідношення з американським доларом - 1,95–2,25.
• Для нормального розвитку економіки потрібні стабільні
гроші, тому Національний банк України запровадив жорстке планування і
регулювання грошового обігу. Кількість грошей в обігу визначається
відношенням суми цін товарів до числа оборотів однойменних грошових одиниць.
Отже, існує пряма залежність рівня виробництва в державі і кількості грошей в
обігу.
• Певна стабілізація грошової одиниці є одним із
досягнень економіки незалежної України. Проте грошова система України
функціонує не ізольовано, а залежить як від стану національної економіки і
ходу ринкових реформ, так і від фінансових коливань на світовому ринку
|
|
1997 р.
|
• Програма антикризових дій, яку президент обнародував
у своїй доповіді з нагоди першої річниці Конституції.
• Основними положеннями програми були: прискорення
приватизації; легалізація за рахунок лібералізації податкової політики
тіньової економіки; активізація інвестиційного процесу; здобуття
максимального економічного ефекту від зовнішньої торгівлі; енергійний перехід
аграрного сектору на рейки інтенсифікації виробництва; піднесення рівня
ефективності використання енергоресурсів; економічне забезпечення
пріоритетного розвитку соціальної сфери.
• Проведення аграрної реформи - роздержавлення землі та
перехід її у власність юридичних осіб
|
|
1997–1998 рр.
|
• Світова фінансова криза.
• Починається стрімке падіння курсу гривні. Фінансова
криза в Україні мала внутрішню природу. Країна виявилася нездатною сплачувати
свої як внутрішні, так і зовнішні борги. Але завдяки умілому керівництву НБУ
обвального падіння курсу не відбулося. Зниження курсу гривні відбулося
повільно. Зрештою курс вдалося стабілізувати на співвідношенні 1$ = 5 грн.
• Економічна ситуація залишалася складною.
• Вкрай важким було становище населення: виплата
пенсій, заробітних плат, стипендій відбувалися несвоєчасно. Практично були
згорнуті всі соціальні програми.
• Після спаду світової фінансової кризи в Україні
окреслилося поступове зростання базових економічних показників
|
Висновки
Справжньою причиною глибокої кризи, у якій опинилася
Україна, є не власне реформа, а помилковий монетаристський шлях перетворень,
нав’язаний міжнародними фінансовими організаціями.
Справжньою причиною ситуації, що виникла, є те, що
Україна, копіюючи Росію, пішла шляхом класичного капіталізму, який вичерпав
себе ще на початку ХХ ст., а західні країни прийняли концепцію змішаної
економіки, мета якої - побудова соціального ринкового господарства.
Важливою причиною кризи в Україні є спроба одномоментного
вирішення всіх проблем. Історичний досвід засвідчує, що всі подібні спроби
закінчувалися поразкою. Перехід до ринкової економіки передбачає не
одномоментний стрибок, а поступовий, еволюційний процес глибоких перетворень
існуючої економічної системи за регулюючої діяльності держави. Перетворення
обов’язково повинні здійснюватися поетапно. Саме про це свідчить світовий
досвід, і саме це не було враховано під час здійснення реформ.
Комментарии
Отправить комментарий